чужиня

чужиня́

-і, ч. і ж., діал.

Чужа людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужиня — ЧУЖИНЯ́, і́, ч. і ж., діал. Те саме, що чужани́на, чужани́ця. Я – чужиня, в мене тут роду нема (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. чужиня — Чужиня, -ні об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема. Екатер. у. Словник української мови Грінченка