чужинський

чужи́нський

-а, -е.

Прикм. до чужинець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужинський — див. чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужинський — ЧУЖИ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до чужи́нець. І слава інша... Що могло ждати запорожців після 1768-го, коли товариство не тільки не підтримало збройної боротьби за з'єднання усього краю, коли колії самотужки увільнили свій край, правда... Словник української мови у 20 томах
  3. чужинський — чужи́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чужинський — ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. Словник синонімів української мови
  5. чужинський — ЧУЖИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чужи́нець. Ні, не палати, не пальми і злото Бачила Леся [Українка] в чужинському краї,— Бідних, що гинуть від гніту роботи, Дим, що їм небо ясне застилає (Забашта, Вибр. Словник української мови в 11 томах