1. Словник синонімів української мови

чужинський

ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. — на вулицях маніфестації, братання з іноземними матросами (О. Гончар); Надходять люди і тріском мов чужоземних заглушують море (М. Коцюбинський); Франко, як відомо, знав багато чужих мов (В. Самійленко); Узнав Данилко про городи руські. І про чужинські городи оповідав Мирослав (А. Хижняк); Звичайно, і Петрусь і Неллі не звуться вже так, як їхні батьки. Вони давно позмінювали свої прізвища, що різали смак своїм чужинницьким походженням (Мирослав Ірчан); Хотів би я всі мови знати,.. Щоб не вставляти, як перлини, У перстень рим чужинні звуки, А слово в слово перелити (Д. Павличко); Щодня короля одвідували чужоземські посланці (І. Нечуй-Левицький); В училищі тому опріч науки, належної до правництва, учено теж чужосторонніх мов (Олена Пчілка); Маркграф, забувши й про жону свою чужинецьку, мотався від замку до замку, жадібно перелічував посаг (П. Загребельний). — Пор. іншомо́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужинський — див. чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужинський — ЧУЖИ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до чужи́нець. І слава інша... Що могло ждати запорожців після 1768-го, коли товариство не тільки не підтримало збройної боротьби за з'єднання усього краю, коли колії самотужки увільнили свій край, правда... Словник української мови у 20 томах
  3. чужинський — чужи́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чужинський — -а, -е. Прикм. до чужинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужинський — ЧУЖИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чужи́нець. Ні, не палати, не пальми і злото Бачила Леся [Українка] в чужинському краї,— Бідних, що гинуть від гніту роботи, Дим, що їм небо ясне застилає (Забашта, Вибр. Словник української мови в 11 томах