чужовірець

ІНОВІ́РЕЦЬ (людина, що належить до іншого віросповідання), ЧУЖОВІ́РЕЦЬ заст.; БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк. (перев. про магометанина); НЕВІ́РНИЙ заст.; ГЯУ́Р заст. (у магометан); НЕХРИСТИЯ́НИ́Н, НЕВІ́РА розм., НЕ́ХРИСТ заст. (той, хто не належить до християн). Придушення вільної думки (церковна цензура), гоніння на інакомислячих та іновірців,.. порушення таємниці сповіді за поліцейським наказом — все це значною мірою підірвало авторитет церкви у суспільстві (з журналу); Таких людей було і є багато і поміж попами, і поміж панами, і скрізь вони намагаються силувати старовірів, нововірів, чужовірців і "безбожників" ходити до тої церкви, яка найбагатша та найсильніша в цілій країні (Леся Українка); — Дай, Боже, щоб на війні нам завжди щастило.. Щоб бусурманів били, і турків били, і татарву били, а коли й ляхи почнуть щось проти віри нашої чинити, то й ляхів щоб били (О. Довженко); Хмельницький.. сказав гаряче: — Не пущу! Ні ляхів, ні бусурменів (Н. Рибак); Ніколи не переступить (Емене) похмурої Яйли, що он там, за батьківською хатою, за селом, грізно здіймає догори кам'яні хребти, одділяючи аллахів край од сторони невірних (М. Коцюбинський); Ведмедя, дикого вепра було приємно бачити і нехристиянам, які проходили через башти "на полаті", де нерідко князь приймав гостей (з журналу); Сатанів (Свирид) у бою, пер ведмедем на нехристів, ..тільки бриті лоби тріщали під ударами несамовитого гяура (А. Дімаров)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужовірець — ЧУЖОВІ́РЕЦЬ, рця, ч. Людина чужої, іншої віри; іновірець. Таких людей було і є багато.., і скрізь вони намагаються силувати старовірів, нововірів, чужовірців і “безбожників” ходити до тої церкви, яка найбагатша та найсильніша в цілій країні (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  2. чужовірець — чужові́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. чужовірець — -рця, ч. 1》 Людина чужої, іншої релігійної віри. 2》 розм. Людина, що сповідує чужу ідеологію, належить до чужої, ворожої партії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чужовірець — Чужові́рець, -ві́рця; -ві́рці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)