1. Словник української мови у 20 томах

чумаченько

ЧУМАЧЕ́НЬКО, а, ч.

Пестл. до чума́к 1.

– Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів (з думи);

За Києвом, та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Т. Шевченко);

Лежить моя хустиночка, Що я вишивала, Як я свого чумаченька З Криму дожидала (Я. Щоголів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чумаченько — чумаче́нько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. чумаченько — -а, ч. Пестл. до чумак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чумаченько — Чума́че́нько, -нька (зм. від чума́к) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чумаченько — ЧУМАЧЕ́НЬКО, а, ч. Пестл. до чума́к¹. — Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів (Укр.. думи.., 1955, 83); За Києвом, та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. чумаченько — Чумаченько, -ка м. ум. отъ чумак. Словник української мови Грінченка