чумаченько
ЧУМАЧЕ́НЬКО, а, ч. Пестл. до чума́к¹.
— Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів (Укр.. думи.., 1955, 83);
За Києвом, та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Шевч., І, 1963, 31);
Лежить моя хустиночка, Що я вишивала, Як я свого чумаченька З Криму дожидала (Щог., Поезії, 1958, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чумаченько — ЧУМАЧЕ́НЬКО, а, ч. Пестл. до чума́к 1. – Показуйте ви, Славні чумаченьки, Славний товар із возів (з думи); За Києвом, та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають (Т. Шевченко); Лежить моя хустиночка, Що я вишивала, Як я свого чумаченька З Криму дожидала (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
- чумаченько — чумаче́нько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чумаченько — -а, ч. Пестл. до чумак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чумаченько — Чума́че́нько, -нька (зм. від чума́к) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чумаченько — Чумаченько, -ка м. ум. отъ чумак. Словник української мови Грінченка