чуприна

ЧУПРИ́НА, и, ж.

Волосся на голові людини (перев. в чоловіка); чуб, шевелюра.

Як тільки пан із паном зазмагався, Дивись – у мужиків чуприни вже тріщать (Є. Гребінка);

А чуприна була у нього здоровенна, густа, як щітка, і зачесана з фантазією вгору, так що високе, розумне чоло ціле було відкрите (О. Маковей);

Хотіла збудить Петра, торсала його за плечі з усіх боків, смикала за чуприну, а він лежить, як колода (І. Нечуй-Левицький);

У кімнату ввійшов похмурий невисокий хлопець, років сімнадцяти, швидко зняв шапку, і по його голові розсипалася закошлана смолиста чуприна (А. Хижняк);

Брянський, з туго перетягнутим станом, з білявою пишною чуприною, стоїть, облитий променями призахідного сонця (О. Гончар);

Одсвіт полум'я лягає на міцну, м'язами помережану постать парубка, натікає в русяву чуприну, і вона золотистою метлицею нависає над високим чолом (М. Стельмах);

// Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець.

А попереду отаман Веде, куди знає.., Закрутивши чорні уси, За ухо чуприну, Підняв шапку – човни стали (Т. Шевченко);

Всі запорожці голили собі голови і зоставляли тільки повище лоба одну чуприну (О. Стороженко);

Широко відкритими очима Ярина дивилася на високого, мужнього діда з сивою чуприною, закладеною за вухо (П. Панч);

* Образно. Син матрос там [на хвилях] і батько керманич пливе, А у сурму гра вітер над ними, реве, Розвіва свою довгую, буйну чуприну... (Леся Українка);

Він проспав світанок. Встав, коли сонце вже котилося по сивих чупринах очеретів, велике, червоне (Ю. Мушкетик).

◇ (1) [Аж] чупри́на мо́кра в кого від чого – енергійно, з великим запалом, завзято працює хтось над чим-небудь.

Аж помолодшала вона, як перебралася у свою хату, на нове хазяйство... Чіпка собі прийнявся за його [нього], аж чуприна мокра (Панас Мирний);

Петро корчує пень. Уже чуприна мокра (А. Головко);

Води́ти за чупри́ну див. води́ти;

Голи́ти / ви́голити лоб (ло́ба, чу́ба, чупри́ну і т. ін.), див. голи́ти;

Грі́ти (па́рити) / нагрі́ти чу́ба (рідше чупри́ну, ло́ба) див. грі́ти;

Леви́на (ле́в'яча) гри́ва (шевелю́ра, чупри́на) див. гри́ва;

Намина́ти (ску́бти) / нам'я́ти (наску́бти) чуб (чу́ба, чупри́ну) див. намина́ти;

(2) Не було́ ло́ю під чупри́ною (д) див. лій;

Обірва́ти чу́ба (ву́ха, чупри́ну і т. ін.) див. обрива́ти¹;

Поголи́ти лоб (чупри́ну і т. ін.), див. поголи́ти;

Пообрива́ти чу́ба (ву́ха, чупри́ну і т. ін.) див. пообрива́ти;

Скубти́ за чупри́ну див. ску́бти;

Чупри́на ці́ла див. ці́лий;

Чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т. ін.) див. чу́хати;

Як у голомо́зого чупри́ни див. голомо́зий.