шавкати
ША́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Те саме, що ша́мкати¹.
Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Б. Грінченко);
Далеко внизу шавкає об пісок, налітаючи, море, свистить і шумить на березі та в повітрі (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шавкати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- шавкати — ша́вкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шавкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що шамкати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шавкати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- шавкати — ША́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ша́мкати¹. Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Гр., II, 1963, 71); Далеко внизу шавкає об пісок, налітаючи, море, свистить і шумить на березі та в повітрі (Ю. Янов., V, 1959, 117). Словник української мови в 11 томах
- шавкати — Шавкати, -каю, -єш гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166. Словник української мови Грінченка