шайка
ША́ЙКА¹, и, ж., розм.
Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда.
“От якби нам тепер здибатися з такими розбійниками!” – подумав [Іван]. Та не встиг се подумати, коли втім нараз по обох боках дороги з-поміж гущавини вискочила ціла шайка якихось обшарпаних волоцюг (І. Франко);
Батько доводив, що половина гімназистів може спокійно йти в шайку Соловйова – вони шибеники і анархісти (Ю. Смолич);
// зневажл. Компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, спільними ознаками.
– Обзавівся [Романик] .. лейб-гвардією – шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором .. змушує .. визнавати його за політичну фігуру (Ірина Вільде).
ША́ЙКА², и, ж., діал.
Шалька (див. ша́лька¹ 1).
Коромисло з шматками полотна крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- шайка — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
- шайка — (на воду) ряжка, ряжа, (людей) зграя, джурга, див. кліка, олігархія Словник чужослів Павло Штепа
- шайка — ша́йка 1 іменник жіночого роду банда розм. ша́йка 2 іменник жіночого роду шалька діал. Орфографічний словник української мови
- шайка — И, ж. Компанія. На день народження зберу свою шайку і десь нормально погуляємо. Словник сучасного українського сленгу
- шайка — I -и, ж., розм. Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда. || зневажл. Компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, спільними ознаками. II -и, ж., діал. Шалька (див. шалька I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шайка — БА́НДА (група людей, що чинять грабежі, розбої, вбивства), ША́ЙКА розм.; ЗГРА́Я зневажл. (ужив. звичайно в мові художньої літератури та публіцистики). Вже попід самим містом куркульські банди зрізують телеграфні стовпи (О. Словник синонімів української мови
- шайка — ША́ЙКА¹, и, ж., розм. Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда. "От якби нам тепер здибатися з такими розбійниками!" — подумав [Іван]. Словник української мови в 11 томах
- шайка — Шайка, -ки ж. = шалька. Зробив ваги, повішав на брамі, кладе на їдну шайку мамин чепець, а на другу жменю клоча. Драг. 99. ум. шаєчка. Словник української мови Грінченка