шайка

ша́йка

I -и, ж., розм.

Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда.

|| зневажл. Компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, спільними ознаками.

II -и, ж., діал.

Шалька (див. шалька I 1)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шайка — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  2. шайка — (на воду) ряжка, ряжа, (людей) зграя, джурга, див. кліка, олігархія Словник чужослів Павло Штепа
  3. шайка — ША́ЙКА¹, и, ж., розм. Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда. “От якби нам тепер здибатися з такими розбійниками!” – подумав [Іван]. Словник української мови у 20 томах
  4. шайка — ша́йка 1 іменник жіночого роду банда розм. ша́йка 2 іменник жіночого роду шалька діал. Орфографічний словник української мови
  5. шайка — И, ж. Компанія. На день народження зберу свою шайку і десь нормально погуляємо. Словник сучасного українського сленгу
  6. шайка — БА́НДА (група людей, що чинять грабежі, розбої, вбивства), ША́ЙКА розм.; ЗГРА́Я зневажл. (ужив. звичайно в мові художньої літератури та публіцистики). Вже попід самим містом куркульські банди зрізують телеграфні стовпи (О. Словник синонімів української мови
  7. шайка — ША́ЙКА¹, и, ж., розм. Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда. "От якби нам тепер здибатися з такими розбійниками!" — подумав [Іван]. Словник української мови в 11 томах
  8. шайка — Шайка, -ки ж. = шалька. Зробив ваги, повішав на брамі, кладе на їдну шайку мамин чепець, а на другу жменю клоча. Драг. 99. ум. шаєчка. Словник української мови Грінченка