шаплик
ШАПЛИ́К, а́, м. в. у шаплиці́, у шаплику́, ч.
Невисока широка дерев'яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки.
В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися, а в головнім .. стояв посередині ще величезний шаплик, сповнений доверху мушкетним порохом (М. Старицький);
Розпалила [мати] тріски, зігріла окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М. Чабанівський);
Поливали грядки. На перехресті стежок стояв шаплик великий з водою (А. Головко);
* У порівн. По дорозі наш вожатий Вчив, які гриби збирати: –.. Цей, пузатий, як шаплик, Зветься – білий, боровик! (І. Нехода);
// Чан для чинення шкіри, зоління білизни і т. ін.
Намочили шкури у таких здорових шапликах, мокнуть ті шкури та й мокнуть (Панас Мирний);
В хаті .. Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (М. Стельмах);
Обоє були багато далі мріями, ніж оця мокра пральня з шапликами та ваганами (Іван Ле);
// Дерев'яна посудина з ручками для носіння рідини; цебер, відро.
Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Л. Глібов);
Чоловіки, правда, зосталися... бо зосталось ще трохи у шаплику горілки. Незабаром і вони, скінчивши, розійшлись (Панас Мирний);
На мент тільки плигнула перед очима чорна фігура .. і вже простягла людям шаплик вогню [спирт], що курився як серце, тільки що вирване з грудей. – Пийте! (М. Коцюбинський);
// Діжечка для кімнатних квітів.
На балконах недвижно стояли олеандри в дерев'яних шапликах (І. Франко).
Значення в інших словниках
- шаплик — Шапли́к: — невисока широка бочка без верхнього дна, чан [47] Словник з творів Івана Франка
- шаплик — див. ЦЕБЕР. Словник синонімів Караванського
- шаплик — див. діжка Словник синонімів Вусика
- шаплик — шапли́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шаплик — ша́плик невисока, широка дерев'яна посудина без кришки (ст): На балконах недвижно стояли олеандри в дерев'яних шапликах (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шаплик — -а, ч. Невисока широка дерев'яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки. || Чан для чинення шкіри, зоління білизни і т. ін. || Посудина з ручками для носіння рідини; цебер, відро. || Діжечка для кімнатних квітів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаплик — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови
- шаплик — Шапли́к, -ка́, в -ку́; -лики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шаплик — ШАПЛИ́К, а́, ч. Невисока широка дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки. В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися, а в головнім.. Словник української мови в 11 томах
- шаплик — Шаплик, -ка ж. Перерѣзъ, невысокая широкая бочка безъ верхняго дна, чанъ. Драг. 1. Грин. III. 314. Вас. 145, 168. Словник української мови Грінченка