шаплик

ШАПЛИ́К, а́, ч. Невисока широка дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки.

В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися, а в головнім.. стояв посередині ще величезний шаплик, сповнений доверху мушкетним порохом (Стар., Облога.., 1961, 79);

Розпалила [мати] тріски, зігріла окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (Чаб., Катюша, 1960, 97);

Поливали грядки. На перехресті стежок стояв шаплик великий з водою (Головко, І, 1957, 182);

*У порівн. По дорозі наш вожатий Вчив, які гриби збирати: —.. Цей, пузатий, як шаплик, Зветься — білий, боровик! (Нех., Ми живемо.., 1960, 100);

// Чан для чинення шкіри, зоління білизни і т. ін.

Намочили шкури у таких здорових шапликах, мокнуть ті шкури та й мокнуть (Мирний, I, 1954, 222);

В хаті.. Супрун ледве не задихнувся, бо тут же під полом були вкопані чинбарські шаплики і зільник (Стельмах, II, 1962, 114);

Обоє були багато далі мріями, ніж оця мокра пральня з шапликами та ваганами (Ле, Вибр., 1939, 175);

// Посудина з ручками для носіння рідини; цебер, відро.

Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Гл., Вибр., 1957, 74);

Чоловіки, правда, зосталися… бо зосталось ще трохи у шаплику горілки. Незабаром і вони, скінчивши, розійшлись (Мирний, IV, 1955, 164);

На мент тільки плигнула перед очима чорна фігура.. і вже простягла людям шаплик вогню [спирт], що курився як серце, тільки що вирване з грудей.— Пийте! (Коцюб., II, 1955, 92);

// Діжечка для кімнатних квітів.

На балконах недвижно стояли олеандри в дерев’яних шапликах (Фр., II, 1950, 306).