шаплик

ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал.; ЦЕ́БЕ́Р, ЦЕБРО́ (перев. дерев'яне, більшого розміру); БАДДЯ́ рідше (велике). Несе було на гору відра стара, убога жінка (Марко Вовчок); Він підійшов до коновки, набрав води і почав пити (П. Колесник); Чоловіки, правда, зосталися... бо зосталось ще трохи у шаплику горілки (Панас Мирний); Назустріч — баба з порожніми цеберками (П. Панч); Добуто й цеберко "оковитої" (Ю. Смолич); Іди, іди, дощику,.. цебром, відром, цебрицею над всякою пашницею (пісня); Ти верталася додому Від райдужного джерела І на коромислі тугому Дві кінви золоті несла (М. Рильський); Сам з порожнім киблем вертає до штольні (І. Франко); Піду я по воду, витягну путню з криниці (І. Муратов); Тут поставили цебер з водою (А. Хорунжий); До нього (ставка) було далеченько, і тому кожне цебро несли по двоє (О. Донченко); Тягне він (хлопець) здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги (М. Коцюбинський).

ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком, іноді з замком); ШАПЛИ́К (невелика дерев'яна без верхнього дна); ЛИПІ́ВКА, ЛИП'Я́НКА (з липового дерева); ФА́СКА діал. (невелика для масла, сиру). Густий жовтий та білий мед у діжках сповнював запашним духом усі комори (О. Донченко); Від входу по кутах ватарника стоїть посуд: путні на молоко, бодні з гуслянкою (Г. Хоткевич); Юхрим, вивалюючи плечем і лобом двері, вилетів з хати, зачепився в сінях за діжницю, упав (М. Стельмах); Одним оком все поглядає (Олька) на маму, що місить тісто в діжчині (Ірина Вільде); В кутку коло дверей стояв кадіб з капустою (М. Коцюбинський); В притворі стояли високі липові кадовби (Ф. Бурлака); Бондар, той просто каже: я вдома зроблю за день кадуб, десять рублів у кишені (К. Гордієнко); Тісто в діжі підійшло високо вгору (Є. Гуцало); Є ще дві бодні липового меду (Григорій Тютюнник); На перехресті стежок стояв шаплик великий з водою (А. Головко); Закололи, значить, того кабана.. -- сало в липівку, м'ясо в діжку (Остап Вишня); Викопала (баба) і заповітну лип'янку з медом (О. Копиленко); Ставить (незнайомий) на стіл велику бутлю горілки... Фаску масла кладе, бринзи (Г. Хоткевич). — Пор. бо́чка.