шарк
ШАРК, виг., розм.
1. Звуконаслідування, що вживається на означення шереху, шарудіння від човгання, тертя чогось об що-небудь.
2. Уживається як присудок за знач. ша́ркати і ша́ркнути.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарк — шарк 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. шарк 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- шарк — ШАРК, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що вживається на означення шереху, шарудіння від човгання, тертя чогось об що-небудь. 2. Уживається як присудок за знач. ша́ркати і ша́ркнути. Словник української мови в 11 томах