1. Словник української мови в 11 томах

шарк

ШАРК, виг., розм.

1. Звуконаслідування, що вживається на означення шереху, шарудіння від човгання, тертя чогось об що-небудь.

2. Уживається як присудок за знач. ша́ркати і ша́ркнути.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарк — ШАРК, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що вживається на означення шереху, шарудіння від човгання, тертя чогось об що-небудь. 2. Уживається як присудок за знач. ша́ркати і ша́ркнути. Словник української мови у 20 томах
  2. шарк — шарк 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. шарк 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови