шарітися

ШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок.

Те саме, що шарі́ти¹.

Лукія почуває, як буйна гаряча хвиля обдає її. Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє (О. Гончар);

Кров на шатах препишних шаріється, оксамит і парчу залива (Леся Українка);

Обличчя в нього було бліде й нездорове. Тільки невеличкі рум'янці ледве шарілися на вилицях (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарітися — див. ЧЕРВОНІТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шарітися — див. соромитися Словник синонімів Вусика
  3. шарітися — [шар’ітиес'а] -р'ійус'а, -р'ійеіс':а, -р'ійеіц':а, -р'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. шарітися — шарі́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шарітися — -іюся, -ієшся, недок. Те саме, що шаріти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шарітися — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. шарітися — ШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що шарі́ти¹. Лукія почуває, як буйна гаряча хвиля обдає її. Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє (Гончар, Тронка, 1963, 93)... Словник української мови в 11 томах