шарітися
ШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що шарі́ти¹.
Лукія почуває, як буйна гаряча хвиля обдає її. Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє (Гончар, Тронка, 1963, 93);
Кров на шатах препишних шаріється, оксамит і парчу залива (Л. Укр., І, 1951, 226);
Обличчя в нього було бліде й нездорове. Тільки невеличкі рум’янці ледве шарілися на вилицях (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 219).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарітися — див. ЧЕРВОНІТИ. Словник синонімів Караванського
- шарітися — див. соромитися Словник синонімів Вусика
- шарітися — [шар’ітиес'а] -р'ійус'а, -р'ійеіс':а, -р'ійеіц':а, -р'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
- шарітися — ШАРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок. Те саме, що шарі́ти¹. Лукія почуває, як буйна гаряча хвиля обдає її. Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє (О. Словник української мови у 20 томах
- шарітися — шарі́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шарітися — -іюся, -ієшся, недок. Те саме, що шаріти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарітися — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови