шаріти
ШАРІ́ТИ¹, і́ю, і́єш, недок.
1. Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти.
Буденна одіж наче смертний гріх темніє серед ясних шат святкових, лице не блідне з голоду,— шаріє (Л. Укр., І, 1951, 441);
— Що це ти, Юрку, в коханні признаєшся Терезці?— Юрій глянув на Миколу Григоровича, шаріючи (Томч., Готель.., 1960, 256).
2. Виділятися червоним або рожевим кольором (про що-небудь червоне, рожеве); виднітися.
[Елеазар:] Спинився я і задививсь на неї [вежу]: біліє мармор [мармур], мов кістки на полі, порфір шаріє, мов пролита кров (Л. Укр., II, 1951, 140);
Поралась [Настя] увесь день, мов у казані кипіла, рісочки в рот не брала,— підійшла до дзеркальця, думала одну тінь свою побачити, а глянула, то мало не заплакала: все лице.. шаріло, як калина (Вас., І, 1959, 220);
Була [Марія] бліда, лице ледве шаріло знадвору, з морозу (Тудор, Народження, 1941, 40);
Між темних лопухів.. шаріли червоні маки (Мик., II, 1957, 237);
На ранній груші шаріють грушки (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 72);
// Світитися червоним світлом.
Крізь млу сонце ледве шаріло (Стар., Вибр., 1959, 59);
Зловісні спалахи шаріли навколо (Довж., І, 1958, 283).
ШАРІ́ТИ², і́є, недок., безос., діал. Сіріти.
Значення в інших словниках
- шаріти — див. ЧЕРВОНІТИ. Словник синонімів Караванського
- шаріти — див. соромитися Словник синонімів Вусика
- шаріти — ШАРІ́ТИ¹, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти. Буденна одіж наче смертний гріх темніє серед ясних шат святкових, лице не блідне з голоду, – шаріє (Леся Українка); – Що це ти, Юрку, в коханні признаєшся Терезці?... Словник української мови у 20 томах
- шаріти — шарі́ти 1 дієслово недоконаного виду червоніти шарі́ти 2 дієслово недоконаного виду сіріти діал. Орфографічний словник української мови
- шаріти — I -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти. 2》 Вирізнятися червоним або рожевим кольором (про що-небудь червоне, рожеве); виднітися. || Світитися червоним світлом. II -іє, недок., безос., діал. Сіріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаріти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- шаріти — Шарі́ти, -рі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шаріти — Шаріти, -рію, -єш гл. Краснѣть, рдѣть. Словник української мови Грінченка