1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шаріти

шарі́ти

I -ію, -ієш, недок.

1》 Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти.

2》 Вирізнятися червоним або рожевим кольором (про що-небудь червоне, рожеве); виднітися.

|| Світитися червоним світлом.

II -іє, недок., безос., діал.

Сіріти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаріти — див. ЧЕРВОНІТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шаріти — див. соромитися Словник синонімів Вусика
  3. шаріти — ШАРІ́ТИ¹, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти. Буденна одіж наче смертний гріх темніє серед ясних шат святкових, лице не блідне з голоду, – шаріє (Леся Українка); – Що це ти, Юрку, в коханні признаєшся Терезці?... Словник української мови у 20 томах
  4. шаріти — шарі́ти 1 дієслово недоконаного виду червоніти шарі́ти 2 дієслово недоконаного виду сіріти діал. Орфографічний словник української мови
  5. шаріти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. шаріти — Шарі́ти, -рі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шаріти — ШАРІ́ТИ¹, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти. Буденна одіж наче смертний гріх темніє серед ясних шат святкових, лице не блідне з голоду,— шаріє (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. шаріти — Шаріти, -рію, -єш гл. Краснѣть, рдѣть. Словник української мови Грінченка