1. Словник української мови у 20 томах

шафар

ШАФА́Р, я́, ч., заст.

1. Збирач податків.

Потяглися через Віслу вершники й піші .. Помалу всмоктував їх вузький міст, біля якого міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (З. Тулуб);

Перевіз цей одразу почав приносити такий значний прибуток Новій Січі, що для Микитина був призначений шафар, казначей та писар з полкових старшин війська (Г. Колісник).

2. заст. Старший лакей; дворецький;

// Ключник, економ.

Кілька садиб греків наприкінці XVII – першої половині XVIII ст. знаходились на Гнилій вулиці. Це двори Сидора Івановича, пивного шафаря, Юрія Леонтьєва, канцелярського перекладача (1720-і рр.), Юрія Голови (1684-1693) та Костянтина Георгієва (з наук. літ.).

3. заст. Хранитель книг, скарбник.

З початку серпня 1735 р. св. Павло повернувся до Києво-Печерської лаври, прийнявши послух шафаря при друкарні, тобто хранителя книг. В роботі вирізнявся особливою старанністю й акуратністю: коли 1741 р. у лаврі перевіряли шафарські книги, то за період служби св. Павла не було виявлено жодних порушень (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шафар — Шафа́р: — економ, ключник [8] Словник з творів Івана Франка
  2. шафар — див. економ Словник чужослів Павло Штепа
  3. шафар — Я, ч., заст., іст. 1. Збирач податків. 2. діал. Старший лакей, дворецький. // Ключник, економ. Ідуть етапи — без кінця і краю. Реве шафар. На світ зійшла пітьма. (П-1:44); Червоний місяць народивсь — діжі червоний жар, і щойно тишею упивсь, як заревів шафар (П-2:92). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. шафар — шафа́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  5. шафар — Ключник, комірник, прикажчик, економ, управитель див. шапар Словник застарілих та маловживаних слів
  6. шафар — -я, ч., заст. 1》 Збирач податків. 2》 діал. Старший лакей; дворецький. || Ключник, економ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шафар — ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. Словник синонімів української мови
  8. шафар — ШАФА́Р, я́, ч., заст. 1. Збирач податків. Потяглися через Віслу вершники й піші.. Помалу всмоктував їх вузький міст, біля якого міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6). 2. діал. Старший лакей; дворецький; // Ключник, економ. Словник української мови в 11 томах