шафар

шафа́р

Я, ч., заст., іст. 1. Збирач податків. 2. діал. Старший лакей, дворецький. // Ключник, економ.

Ідуть етапи — без кінця і краю.

Реве шафар.

На світ зійшла пітьма. (П-1:44);

Червоний місяць народивсь —

діжі червоний жар,

і щойно тишею упивсь,

як заревів шафар (П-2:92).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шафар — Шафа́р: — економ, ключник [8] Словник з творів Івана Франка
  2. шафар — див. економ Словник чужослів Павло Штепа
  3. шафар — ШАФА́Р, я́, ч., заст. 1. Збирач податків. Потяглися через Віслу вершники й піші .. Помалу всмоктував їх вузький міст, біля якого міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (З. Словник української мови у 20 томах
  4. шафар — шафа́р іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  5. шафар — Ключник, комірник, прикажчик, економ, управитель див. шапар Словник застарілих та маловживаних слів
  6. шафар — -я, ч., заст. 1》 Збирач податків. 2》 діал. Старший лакей; дворецький. || Ключник, економ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шафар — ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. Словник синонімів української мови
  8. шафар — ШАФА́Р, я́, ч., заст. 1. Збирач податків. Потяглися через Віслу вершники й піші.. Помалу всмоктував їх вузький міст, біля якого міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6). 2. діал. Старший лакей; дворецький; // Ключник, економ. Словник української мови в 11 томах