шашка

ША́ШКА¹, и, ж.

1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають у шашки; фішка.

2. тільки мн. ша́шки, шок. Гра для двох партнерів, що провадиться на шахівниці спеціальними фішками.

Грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (І. Нехода);

Археологічні дані свідчать, що на території України шашки існували у давніх слов'ян вже у ІІІ ст.. н.е. (з наук. літ.);

// Набір фішок для такої гри.

3. спец. Заряд вибухової речовини певної форми.

Слово друга своїми устами Повторив я не раз під мостами, Закладаючи в шашки запали. З ним бійці у похід виступали (П. Воронько);

[Вайсман (розглядаючи рейку):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашаки, і все полетить шкереберть (О. Гончар).

4. спец. Шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць та шляхів; торець.

(1) Стокліткові́ ша́шки – гра в шашки на дошці, поділеній на сто кліток.

У міському шахово-шашковому клубі розпочалися фінальні турніри за звання чемпіонів Києва з російських і стокліткових шашок (з газ.).

△ (2) Димова́ ша́шка – циліндричний металевий футляр, наповнений димовою сумішшю; використовують у військовій справі для створення димових завіс та в сільському господарстві для обкурювання рослин із метою захисту їх від заморозків і боротьби зі шкідниками.

Бійці розкидали димові шашки, затулили чорною повстю від ворога море й дали змогу підійти кораблям із гарматами й десантом (з газ.);

В останні роки з успіхом застосовують різні хімічні засоби боротьби зі шкідливими комахами ( комарі, мухи, сліпні тощо). Для цього найчастіше використовують гексохлоранові шашкі (із журн.);

(3) Підривна́ ша́шка – плитка, циліндр, кубик спресованої вибухової речовини.

Закласти запал в шашку.

ША́ШКА², и, ж., розм., рідко.

Те саме, що ша́бля.

От хоч би й він, Карпо Петрович. Він носив білі погони й шашку, як офіцер... (М. Коцюбинський);

Між думками командирським оком оглядає [Килигей] товаришів, внутрішньо перевіряє й себе, чи все в порядку, чи все готово до останнього бою. Так, все. Кінь міцний, шашка відточена, в серці сила духу й готовність... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шашка — Шабля, див. палаш Словник чужослів Павло Штепа
  2. шашка — ша́шка 1 іменник жіночого роду для гри; плитка вибухівки; шестигранний брусок для брукування вулиць та шляхів ша́шка 2 іменник жіночого роду шабля рідко Орфографічний словник української мови
  3. шашка — I -и, ж. 1》 Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2》 тільки мн. шашки, -шок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шашка — I. ШАШКА (перев. шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів); ТОРЕ́ЦЬ (перев. з дерева); КЛІНКЕР (з цегли). Більшість доріг була замощена андезитовою шашкою (з газети). Словник синонімів української мови
  5. шашка — ША́ШКА¹, и, ж. 1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2. тільки мн. ша́шки, шок. Словник української мови в 11 томах
  6. шашка — Шашка, -ки ж. насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276. Словник української мови Грінченка