шашка
I. ШАШКА (перев. шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів); ТОРЕ́ЦЬ (перев. з дерева); КЛІНКЕР (з цегли). Більшість доріг була замощена андезитовою шашкою (з газети).
ША́БЛЯ (холодна зброя з кривим сталевим лезом), КЛИНО́К, ША́ШКА розм., КОРАБЕ́ЛЯ заст.; ДОМА́ХА заст. (з дамаської сталі). Блиснула шабля в першого, креснула в другого, ще й в третього клинок... (П. Тичина); — Мого (чоловіка), молодиці, першого вб'ють. Такий на голі шашки полізе (Григорій Тютюнник); Біля боку моталася корабеля, обсаджена самоцвітами (О. Стороженко); — Сашко, а як це"домаху гартує?" — запитав Володя. — Домаха — шаблюка з дамаської сталі (П. Автомонов).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шашка — Шабля, див. палаш Словник чужослів Павло Штепа
- шашка — ША́ШКА¹, и, ж. 1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають у шашки; фішка. 2. тільки мн. ша́шки, шок. Гра для двох партнерів, що провадиться на шахівниці спеціальними фішками. Словник української мови у 20 томах
- шашка — ша́шка 1 іменник жіночого роду для гри; плитка вибухівки; шестигранний брусок для брукування вулиць та шляхів ша́шка 2 іменник жіночого роду шабля рідко Орфографічний словник української мови
- шашка — I -и, ж. 1》 Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2》 тільки мн. шашки, -шок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шашка — ША́ШКА¹, и, ж. 1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2. тільки мн. ша́шки, шок. Словник української мови в 11 томах
- шашка — Шашка, -ки ж. насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276. Словник української мови Грінченка