шашка
ША́ШКА¹, и, ж.
1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці.
2. тільки мн. ша́шки, шок. Гра на дошці, поділеній на 64 (а іноді 100, 144) світлі і темні клітини (поля), між 12 (20 або 30) світлими (перев. білими) та 12 (20 або 30) темними (чорними) кружальцями за певними правилами.
Грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (Нех., Хочу буть.., 1949, 10);
// Набір фігур для такої гри.
Стокліткові́ ша́шки див. стокліткови́й.
3. Плитка, циліндр, кубик спресованої вибухової речовини.
Слово друга своїми устами Повторив я не раз під мостами, Закладаючи в шашки запали. З ним бійці у похід виступали (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 136);
[Вайсман (розглядаючи рейку):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкереберть (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 54).
Димова́ ша́шка — циліндричний металевий футляр, наповнений димовою сумішшю; використовується у військовій справі для створення димових завіс та в сільському господарстві для обкурювання рослин з метою захисту їх від заморозків і боротьби з шкідниками.
Бійці розкидали димові шашки, затулили чорною повстю від ворога море й дали змогу підійти кораблям із гарматами й десантом (Літ. Укр., 17.Х 1969, 1);
В останні роки з успіхом застосовують різні хімічні засоби боротьби з шкідливими комахами (комарі, мухи, сліпні тощо). Для цього найчастіше використовують гексахлоранові димові шашки (Колг. Укр., 8, 1958, 22).
4. спец. Шестигранний кам’яний, дерев’яний і т. ін. брусок для брукування вулиць та шляхів; торець.
ША́ШКА², и, ж., розм., рідко. Те саме, що ша́бля.
От хоч би й він, Карпо Петрович. Він носив білі погони й шашку, як офіцер… (Коцюб., II, 1955, 368);
Між думками командирським оком оглядає [Килигей] товаришів, внутрішньо перевіряє й себе, чи все в порядку, чи все готово до останнього бою. Так, все. Кінь міцний, шашка відточена, в серці сила духу й готовність… (Гончар, II, 1959, 385).
◊ Лі́зти (полі́зти і т. ін.) на го́лі ша́шки — те саме що Лі́зти (полі́зти, іти́, пе́рти і т. ін.) на роже́н ( див. роже́н).
Його жінка Настя стоїть поміж молодицями, мліє: ..— Боже, одчаюга!.. Такий на голі шашки полізе (Тют., Вир, 1964, 328).
Значення в інших словниках
- шашка — Шабля, див. палаш Словник чужослів Павло Штепа
- шашка — ША́ШКА¹, и, ж. 1. Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають у шашки; фішка. 2. тільки мн. ша́шки, шок. Гра для двох партнерів, що провадиться на шахівниці спеціальними фішками. Словник української мови у 20 томах
- шашка — ша́шка 1 іменник жіночого роду для гри; плитка вибухівки; шестигранний брусок для брукування вулиць та шляхів ша́шка 2 іменник жіночого роду шабля рідко Орфографічний словник української мови
- шашка — I -и, ж. 1》 Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2》 тільки мн. шашки, -шок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шашка — I. ШАШКА (перев. шестигранний кам'яний, дерев'яний і т. ін. брусок для брукування вулиць і шляхів); ТОРЕ́ЦЬ (перев. з дерева); КЛІНКЕР (з цегли). Більшість доріг була замощена андезитовою шашкою (з газети). Словник синонімів української мови
- шашка — Шашка, -ки ж. насѣк. Ephemera, обыденка. Вх. Уг. 276. Словник української мови Грінченка