шельмування
ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с.
1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін.
2. Дія за знач. шельмува́ти 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шельмування — шельмува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- шельмування — -я, с. 1》 іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра I, коли засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2》 Дія за знач. шельмувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шельмування — ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с. 1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2. Дія за знач. шельмува́ти 2. Словник української мови в 11 томах