шельмування
шельмува́ння
-я, с.
1》 іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра I, коли засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін.
2》 Дія за знач. шельмувати 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шельмування — ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с. 1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2. Дія за знач. шельмува́ти 2. Словник української мови у 20 томах
- шельмування — шельмува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- шельмування — ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с. 1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2. Дія за знач. шельмува́ти 2. Словник української мови в 11 томах