шельмування

ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с.

1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін.

2. Дія за знач. шельмува́ти 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шельмування — ШЕЛЬМУВА́ННЯ, я, с. 1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, при якому засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2. Дія за знач. шельмува́ти 2. Словник української мови у 20 томах
  2. шельмування — шельмува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шельмування — -я, с. 1》 іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра I, коли засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2》 Дія за знач. шельмувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови