шквал
ШКВАЛ, у, ч.
1. Навальний, різкий раптовий короткочасний порив сильного вітру (іноді з дощем).
Позавчора налетів було такий шквал дощовий, що море з небом змішалося (Леся Українка);
Холодний вітер налітав скаженими поривами, немов хтось час од часу відкривав велетенську завісу, і вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал (С. Журахович);
Шквал крутить корабель, нахиляє його і от-от перекине в безодню (О. Іваненко);
Михайло уявив те падіння. Дуб не хилився; не тріщав, не скрипів. Він сміливо зустрів своїми широкими зеленими грудьми божевільний шквал, що налетів здалеку, з голих рівнин (П. Загребельний);
На розгарячіле чоло впала важка крапля – одна, друга, третя, і враз водяний шквал упав з неба (П. Колесник);
* У порівн. – Нанесла [Христина] гуркоту та стукоту повну хату і щезла, неначе шквал на морі (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Про що-небудь, що з'явилося раптово, навальне, в значній кількості, обсягу і т. ін.
В суспільстві їм [юним] жить, а не в стінах. Вони по своїх по країнах ще стрінуть і бурю, і шквал, – хай будуть тверді, як метал! (П. Тичина);
Хто у мартенах, Щоб лився метал, Дужо роздмухував огненний шквал? Відповідь дасть Бригадир-сталевар: – Друг мій донецький, вибійник-шахтар! (С. Олійник);
Після вогняного шквалу другої світової війни, який завдав величезних руйнувань нашій країні, важко було відбудувати народне господарство (з наук.-попул. літ.);
// Сильний, масований вогонь (перев. артилерійський чи кулеметний).
Рідким ланцюжком ворог кинувся у наступ і після першого шквалу нашого вогню відкотився назад (Ю. Збанацький);
І раптом знову на скелі, на стежку впав шквал мін (В. Собко);
// Дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів, пристрастей.
Механік вигадав собі діло і зник, помчав у Брилівку, і весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб (О. Гончар);
// Глибоке хвилювання.
* У порівн. Забунтує непокірна думка, пройде гарячим шквалом крізь саму душу, опалить її (П. Колесник);
// Бурхливий вияв схвалення, радісне, захоплене вітання.
Змовк оратор. І у кімнаті Б'ється оплесків шквал (М. Гірник).
Значення в інших словниках
- шквал — (на морі) раптовий порив вітру, (у житті) П. стрес, переполох, заворушення, (артиіерп) П. гураганний вогонь, (овацій) П. вибух, злива, буря Словник синонімів Караванського
- шквал — див. вітер Словник синонімів Вусика
- шквал — Дужовітер Словник чужослів Павло Штепа
- шквал — шквал іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шквал — -у, ч. 1》 Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем). 2》 перен. Про що-небудь, що з'явилося раптово, навально, в значній кількості, обсягу і т. ін. || Сильний, масований вогонь (перев. артилерійський чи кулеметний). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шквал — (анлг. squalf) раптовий, короткочасний, швидкий вітер поривами зі зміною напряму; найчастіше буває під час грози. Словник іншомовних слів Мельничука
- шквал — Раптове короткочасне (до кількох хвилин) посилення швидкості вітру принаймні на 8 м/с (за початкової швидкості понад 10 м/с). Універсальний словник-енциклопедія
- шквал — БУ́РЯ (бурхливі події, що відбуваються в суспільстві), ГРОЗА́ перев. мн., УРАГА́Н, ШКВАЛ, БУРЕВІ́Й поет.; ЗАВІРЮ́ХА розм., поет., ХУРТОВИ́НА розм., поет. (події, що викликають глибокі суспільні потрясіння). В суспільстві їм (юним) жить, а не в стінах. Словник синонімів української мови
- шквал — Шквал, -лу; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шквал — ШКВАЛ, у, ч. 1. Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем). Позавчора налетів було такий шквал дощовий, що море з небом змішалося (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах