1. Словник синонімів української мови

шквал

БУ́РЯ (бурхливі події, що відбуваються в суспільстві), ГРОЗА́ перев. мн., УРАГА́Н, ШКВАЛ, БУРЕВІ́Й поет.; ЗАВІРЮ́ХА розм., поет., ХУРТОВИ́НА розм., поет. (події, що викликають глибокі суспільні потрясіння). В суспільстві їм (юним) жить, а не в стінах. Вони по своїх по країнах ще стрінуть і бурю, і шквал, — хай будуть тверді, як метал! (П. Тичина); Поклич, моя пісне, крізь років туман ті грози, ті бурі, ті хмари, коли політграмоти вчили селян кати шомполами й пожаром (В. Сосюра); Немов гіркий дим від далеких згарищ, полишених ураганом війни, дійшов сюди, під вікно будинку (Н. Рибак); Почуття моє знане солдатам, Що пройшли той страшний буревій (М. Гірник); Кипіла революційна завірюха (С. Васильченко); Ми думали собі: чи всі живі після такої несамовитої світової хуртовини (війни), що вогненним ураганом чотири роки поливала й скородила світ... (Т. Масенко).

БУ́РЯ (чого — надзвичайно сильний вияв чого-небудь), УРАГА́Н підсил., ШКВАЛ підсил., ШТОРМ підсил. розм., поет. До Старицького підбіг якийсь поліцейський "чин" і став на нього гримати, але буря оплесків не стихала (І. Драч); (Ольга:) Це була буря, шторм, ураган почуттів... Як жаль, що тепер нема таких (О. Корнійчук); Як завжди в таких випадках, механік вигадав собі діло і зник, ..і весь шквал обурення за простій приймає на себе виконроб товариш Красуля (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шквал — (на морі) раптовий порив вітру, (у житті) П. стрес, переполох, заворушення, (артиіерп) П. гураганний вогонь, (овацій) П. вибух, злива, буря Словник синонімів Караванського
  2. шквал — див. вітер Словник синонімів Вусика
  3. шквал — Дужовітер Словник чужослів Павло Штепа
  4. шквал — ШКВАЛ, у, ч. 1. Навальний, різкий раптовий короткочасний порив сильного вітру (іноді з дощем). Позавчора налетів було такий шквал дощовий, що море з небом змішалося (Леся Українка); Холодний вітер налітав скаженими поривами... Словник української мови у 20 томах
  5. шквал — шквал іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. шквал — -у, ч. 1》 Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем). 2》 перен. Про що-небудь, що з'явилося раптово, навально, в значній кількості, обсягу і т. ін. || Сильний, масований вогонь (перев. артилерійський чи кулеметний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шквал — (анлг. squalf) раптовий, короткочасний, швидкий вітер поривами зі зміною напряму; найчастіше буває під час грози. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. шквал — Раптове короткочасне (до кількох хвилин) посилення швидкості вітру принаймні на 8 м/с (за початкової швидкості понад 10 м/с). Універсальний словник-енциклопедія
  9. шквал — Шквал, -лу; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. шквал — ШКВАЛ, у, ч. 1. Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем). Позавчора налетів було такий шквал дощовий, що море з небом змішалося (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах