1. Словник української мови у 20 томах

шлюбити

ШЛЮ́БИТИ, блю, биш, недок., кого.

Те саме, що шлюбува́ти 2.

Возьми [візьми] сітцю, котру вірну любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлюбити — -блю, -биш, недок., зах. Те саме, що шлюбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шлюбити — Шлю́бити, -блю, -биш гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347. Словник української мови Грінченка