шліфувати

ШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо.

Камінь-самоцвіт .. на гранувальній фабриці шліфують, грані наносять, щоб заблищав він, як веселка (О. Донченко);

Гне майстер гриф, тонку шліфує деку (Л. Первомайський);

Пластмаси можна різати, шліфувати, обробляти на верстатах, зварювати (з газ.);

// Начищати що-небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою.

Я вирішив добитися бездоганного блиску свого автомата і дві години невтомно шліфував об валянок ті частини, що взялися іржею (І. Багмут).

2. перен. Удосконалювати, поліпшувати що-небудь.

Свій перший нарис Ніна Сокіл писала дуже довго. Ретельно, багато разів переправляючи, обдумувала й шліфувала кожне слово (В. Собко);

Кропивницький ніколи не зраджував своїх переконань, старанно опрацьовував кожну нову роль і невтомно шліфував свої улюблені, давно відомі образи (з наук.-попул. літ.);

Талант визначається глибинами спадковості, потім його розкривають, вирощують, розвивають і шліфують середовище, епоха, культура, ідеали (з газ.);

І нині в Італії постійно навчаються та шліфують свою майстерність наші співаки і музиканти (з наук. літ.);

// Поліпшувати риси, характер когось, виховуючи його, впливаючи на нього.

– А сім'я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті [покладливі] (І. Цюпа);

Або ось він, головний герой наш .. Чиясь любов з над'ювелірною точністю його шліфувала, перш ніж нам передати... (О. Гончар).