шліфувати
ШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо.
Камінь-самоцвіт.. на гранувальній фабриці шліфують, грані наносять, щоб заблищав він, як веселка (Донч., III, 1956, 105);
Гне майстер гриф, тонку шліфує деку (Перв., II, 1958, 99);
Пластмаси можна різати, шліфувати, обробляти на верстатах, зварювати (Веч. Київ, 20.11 1957, 2);
// Начищати що-небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою.
Я вирішив добитися бездоганного блиску свого автомата і дві години невтомно шліфував об валянок ті частини, що взялися іржею (Багмут, Записки.., 1961, 91).
2. перен. Удосконалювати, поліпшувати що-небудь.
Свій перший нарис Ніна Сокіл писала дуже довго. Ретельно, багато разів переправляючи, обдумувала й шліфувала кожне слово (Собко, Стадіон, 1954, 165);
Кропивницький ніколи не зраджував своїх переконань, старанно опрацьовував кожну нову роль і невтомно шліфував свої улюблені, давно відомі образи (Збірник про Кроп., 1955, 87);
Талант визначається глибинами спадковості, потім його розкривають, вирощують, розвивають і шліфують середовище, епоха, культура, ідеали (Літ. Укр., 11.V 1971, 1);
І нині в Італії постійно навчаються та шліфують свою майстерність наші співаки і музиканти (Нар. тв. та етн., 5, 1973, 81);
// Поліпшувати риси, характер когось, виховуючи його, впливаючи на нього.
— А сім’я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті [покладливі] (Цюпа. Краяни, 1971, 62);
Або ось він, головний герой наш.. Чиясь любов з над’ювелірною точністю його шліфувала, перш ніж нам передати… (Гончар, Циклон, 1970, 69).
Значення в інших словниках
- шліфувати — (поверхню) шмарувати <�начищати> до блиску; (вправність) П. поліпшувати, удосконалювати, підносити рівень чого; (самоцвіти) п-о гранувати. Словник синонімів Караванського
- шліфувати — Гладити, вигладжувати, вигладити, повигладжувати, зігладжувати, зігладити, позігладжувати, погладжувати, погладити, див. полірувати Словник чужослів Павло Штепа
- шліфувати — ШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо. Камінь-самоцвіт .. Словник української мови у 20 томах
- шліфувати — шліфува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шліфувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що-небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2》 перен. Удосконалювати, поліпшувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шліфувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. Словник синонімів української мови
- шліфувати — Шліфува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)