шліфувати

ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. створюючи сприятливі умови); ШЛІФУВА́ТИ, ВІДШЛІФО́ВУВАТИ (доводити до високого ступеня досконалості); ПІДНО́ВЛЮВАТИ (ПІДНОВЛЯТИ), МОДЕРНІЗУВА́ТИ (додаючи щось нове, сучасніше); ЗБАГА́ЧУВАТИ (якимись новими рисами, якостями тощо); ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ (ОЗДОРОВЛЯ́ТИ), ПІДЛА́ТУВАТИ розм. (умови, стан чогось); ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) розм. (перев. знання з якогось предмета). — Док.: полі́пшити, покра́щити, удоскона́лити (вдоскона́лити), підправити, підняти, піднести, відшліфувати, підновити, модернізувати, збагатити, оздоровити, підлата́ти, підтягти́ (підтягну́ти). У витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (М. Рильський); Фітотерапевтичні засоби покращують загальний обмін в організмі, поліпшують роботу видільних систем та органів (з журналу); Ціле літо я удосконалював лебідку, яка так потрібна водіям тягачів, всюдиходів, тракторів (П. Автомонов); Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Б. Грінченко); Кузь ліз цілуватися з Дорошем і кричав: "Ось із ким ми піднімали товарове господарство!" (Григорій Тютюнник); Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський); Сім'я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті (І. Цюпа); Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк (Д. Ткач); Кабінет Анрі Шартена мав дещо старомодний вигляд, але письменник не збирався модернізувати його (В. Собко); Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка, зате ж збагачували життєвий його досвід (І. Ле); — До моря поїдете.. Треба вам.. підлатати здоров'я (О. Донченко); Ганна була у селищі лише один раз. І вже навіть забула про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко). — Пор. 2. виправля́ти.

ПОЛІРУВА́ТИ (обробляючи певним чином якусь поверхню, надавати їй блиску), ШЛІФУВА́ТИ, ГЛЯНСУВА́ТИ (ГЛЯНЦЮВА́ТИ) (ГЛЯНЦУВА́ТИ). — Док.: відполірува́ти, пополірува́ти, відшліфувати, пошліфува́ти, наглянсува́ти, ви́глянцувати. Хлопець ретельно полірує офіцерські чоботи (Ю. Яновський); Шліфуй, обточуй райдужний опал (М. Драй-Хмара); Кочегар жмутком цурбаток глянсував боки паровоза (І. Чендей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шліфувати — (поверхню) шмарувати <�начищати> до блиску; (вправність) П. поліпшувати, удосконалювати, підносити рівень чого; (самоцвіти) п-о гранувати. Словник синонімів Караванського
  2. шліфувати — Гладити, вигладжувати, вигладити, повигладжувати, зігладжувати, зігладити, позігладжувати, погладжувати, погладити, див. полірувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. шліфувати — ШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо. Камінь-самоцвіт .. Словник української мови у 20 томах
  4. шліфувати — шліфува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шліфувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що-небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2》 перен. Удосконалювати, поліпшувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шліфувати — Шліфува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шліфувати — ШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо. Камінь-самоцвіт.. Словник української мови в 11 томах