шпигонути

ШПИГОНУ́ТИ, ну, неш, док., однокр., кого, чим і без дод.

Підсил. до шпигну́ти.

Голова Жержелі кумедно, по-конячому смикнулася догори, ніби у ніс його шпигонув гедзь (І. Волошин);

Позаду гримить автоматна черга. І враз Сергій відчуває, як йому щось боляче шпигонуло в ліве плече (Ю. Мушкетик);

Юлдаш перелетів через кінську голову. Прикрий біль шпигонув у ногу (О. Донченко);

Щось шпигонуло під серцем, поза спиною війнуло холодом, і Кухтиха прискорила ходу (А. Іщук);

– Так, – коротко відповів Заруба і в свою чергу шпигонув прокурора: – А ви ж хто будете, слідчий чи прокурор? (В. Кучер);

Йому дуже хотілось шпигонути Марту гострим словом (О. Донченко);

Неждано Христину шпигонув здогад, що, може, чоловік навмисне лізе на небезпеку (М. Стельмах);

// безос.

– У голові мов залізом розпеченим шпигонуло: нема [Марії]... умерла... втопилась... (М. Коцюбинський);

Дорош .. скрипнув зубами і так стис щелепи, що його боляче шпигонуло в скроні (Григорій Тютюнник);

* У порівн. Отець Сидір, мов шпигонули його шилом, крутнувся на підборах, мало не впав (О. Донченко);

– А Христі чому немає? Палажка зиркнула на нього і закусила губи... Відказала так, немов шпигонула: – А ти в неї запитав би... (Я. Гримайло).

◇ (1) Шпигону́ти в се́рце – те саме, що Шпигну́ти в се́рце (див. шпигну́ти).

Щось шпигонуло в серце Марусяка. Впився очима – і пізнав батька (Г. Хоткевич);

І ось тепер, .. дивлячись на цих безжурних молодих тюрчанок без покривал, Петросов-Джавадов уперше відчув, як щось шпигонуло його в серце (О. Донченко);

Як (мов, ні́би і т. ін.) хто різну́в (різону́в, кольну́в, шпигону́в і т. ін.) [ноже́м (серпо́м)] [у се́рце (по се́рцю)] див. хто¹.