шпигонути

Значення в інших словниках

1. шпигонути — ШПИГОНУ́ТИ, ну, неш, док., однокр., кого, чим і без дод. Підсил. до шпигну́ти. Голова Жержелі кумедно, по-конячому смикнулася догори, ніби у ніс його шпигонув гедзь (І. Волошин); Позаду гримить автоматна черга. Словник української мови у 20 томах
2. шпигонути — шпигону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
3. шпигонути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Підсил. до шпигнути. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпигонути — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
5. шпигонути — ШПИГОНУ́ТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і без додатка. Підсил. до шпигну́ти. Голова Жержелі кумедно, по-конячому смикнулася догори, ніби у ніс його шпигонув гедзь (Вол., Місячне срібло, 1961, 238); Позаду гримить автоматна черга. Словник української мови в 11 томах
6. шпигонути — Шпигонути, -ну, -неш гл. Кольнуть съ силой. Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонути. Левиц. Пов. 14. Словник української мови Грінченка