шпигун
Агент, вивідач, вивідник, вивідувач, винюхувач (знев.), доноситель, донощик, інформатор, контррозвідник, лазутчик, нашилювач (жарт.), нишпорка, провокатор, розвідник, сексот, стукач, фіскал, шпиг, шпик
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпигун — див. РОЗВІДНИК; шпиг, шпик. Словник синонімів Караванського
- шпигун — ШПИГУ́Н, а́, ч. Той, хто займається шпигунством. Догадуючись, що перед ним сидить його таємний ворог і шпигун, він [пріор] зважився говорити з ним попросту (І. Словник української мови у 20 томах
- шпигун — шпигу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шпигун — -а, ч. Той, хто займається шпигунством. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпигун — РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством... Словник синонімів української мови
- шпигун — Шпигу́н, -на́; -гуни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шпигун — ШПИГУ́Н, а́, ч. Той, хто займається шпигунством. Догадуючись, що перед ним сидить його таємний ворог і шпигун, він [пріор] зважився говорити з ним попросту (Фр. Словник української мови в 11 томах