1. Словник української мови у 20 томах

шпигувати

ШПИГУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок., що, чим і без дод.

1. кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи.

Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями, шпигувала кролів або зайців (П. Загребельний);

Великі шматки м'яса (по 1–1,5 кг) шпигують кусковим салом і обсмажують (з наук.-попул. літ.).

2. перен., розм. Настирливо, багато разів повчати когось, дорікати чим-небудь.

* Образно. Страх, що зародився в його [Василевій] хисткій душі, шпигував і шпигував його: “А що ж ти зробив за останній час?” (С. Скляренко).

ШПИГУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., за ким – чим, діал., кого, що і без дод.

Займатися шпигунством.

Ворог никав десь по нашій території, вже робить своє чорне діло, шпигує, вивідує, шкодить, убиває (П. Загребельний);

// розм. Стежити за ким-небудь.

Свою розповідь він так і розпочав спогадами, як .. місцевий піп шпигував за молодим учителем (О. Донченко);

– Куди мені треба, туди й ходив, а ти не шпигуй за мною, то краще буде! (З. Мороз);

– Я не знала, щоб хто мав інтерес і охоту шпигувати мої кроки (І. Франко);

Зелена велика жаба сиділа в рясці, зимно шпигувала Ксеню булькатим оком, раз по раз заслонюючи його білястою плівкою (В. Бабляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпигувати — (за ким) стежити, слідкувати, ВИСТЕЖУВАТИ кого; п! РОЗВІДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. шпигувати — шпигува́ти 1 дієслово недоконаного виду начиняти шпиком; дорікати шпигува́ти 2 дієслово недоконаного виду займатися шпигунством діал. Орфографічний словник української мови
  3. шпигувати — I -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками у спеціально зроблені надрізи. 2》 перен., розм. Настирливо, багато разів повчати когось, дорікати чим-небудь. 3》 Те саме, що нашпиговувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпигувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. шпигувати — Шпигува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шпигувати — ШПИГУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок., перех. і без додатка. 1. кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи. Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями, шпигувала кролів або зайців (Загреб., День.. Словник української мови в 11 томах
  7. шпигувати — Шпигувати, -гую, -єш гл. Шпіонить. Словник української мови Грінченка