шпигувати

Значення в інших словниках

1. шпигувати — ШПИГУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок., що, чим і без дод. 1. кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи. Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями, шпигувала кролів або зайців (П. Словник української мови у 20 томах
2. шпигувати — шпигува́ти 1 дієслово недоконаного виду начиняти шпиком; дорікати шпигува́ти 2 дієслово недоконаного виду займатися шпигунством діал. Орфографічний словник української мови
3. шпигувати — I -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками у спеціально зроблені надрізи. 2》 перен., розм. Настирливо, багато разів повчати когось, дорікати чим-небудь. 3》 Те саме, що нашпиговувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпигувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови
5. шпигувати — Шпигува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шпигувати — ШПИГУВА́ТИ¹, у́ю, ує́ш, недок., перех. і без додатка. 1. кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи. Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями, шпигувала кролів або зайців (Загреб., День.. Словник української мови в 11 томах
7. шпигувати — Шпигувати, -гую, -єш гл. Шпіонить. Словник української мови Грінченка