1. Словник української мови у 20 томах

штукарський

ШТУКА́РСЬКИЙ, а, е, розм.

Прикм. до штука́р, штука́рство.

Що б не трапляло Олексі під руку – грубенька гілка чи просто кавалок дерева, – все це миттю вкривалося штукарським мереживом з зірочок та трикутників (І. Муратов);

Леонід Семенович і собі засміявся, але сміх його був не штукарський (І. Нечуй-Левицький);

Синки вербівських багатіїв дуже не любили Онопрія, а через нього й Кухтиного Карпа. Зараз, поглядаючи скоса на штукарські витівки Онопрія, вони виказували своє давнє бажання провчити верховоду гультіпак, але боялися зв'язуватись (А. Іщук);

Слово Шевченка сучасне і в тому розумінні, що воно докорінно заперечує декадентство, всілякі формалістичні викрутаси, штукарське знущання над змістом і формою поезії (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукарський — [штукарс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  2. штукарський — штука́рський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. штукарський — -а, -е, розм. Прикм. до штукар, штукарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штукарський — Штука́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. штукарський — ШТУКА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до штука́р, штука́рство. Що б не трапляло Олексі під руку — грубенька гілка чи просто кавалок дерева,— все це миттю вкривалося штукарським мереживом з зірочок та трикутників (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах