1. Словник української мови у 20 томах

штукарство

ШТУКА́РСТВО, а, с., розм.

1. Поведінка, витівки штукаря; блазенство.

А Дрімайло, очевидячки, грався торбами, як от штукар або комедіант бавиться своїм штукарством (І. Нечуй-Левицький);

Брат захоплено брехатиме про якісь неправдоподібні випадки молодецтва і штукарства гімназистів старших класів (Ю. Смолич).

2. Прийоми, розраховані на досягнення зовнішніх ефектів.

В піснях своїх нерідко ми чадим абстрактності гнойком, штукарства димом (П. Тичина);

Для творчості однаково страшні як штукарство, так і безкрилість (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукарство — штука́рство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. штукарство — -а, с., розм. 1》 Поведінка, витівки штукаря. 2》 Прийоми, розраховані на досягнення зовнішніх ефектів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. штукарство — Штука́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. штукарство — ШТУКА́РСТВО, а, с., розм. 1. Поведінка, витівки штукаря. А Дрімайло, очевидячки, грався торбами, як от штукар або комедіант бавиться своїм штукарством (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах