1. Словник української мови в 11 томах

штукарство

ШТУКА́РСТВО, а, с., розм.

1. Поведінка, витівки штукаря.

А Дрімайло, очевидячки, грався торбами, як от штукар або комедіант бавиться своїм штукарством (Н.-Лев., IV, 1956, 317);

Брат захоплено брехатиме про якісь неправдоподібні випадки молодецтва і штукарства гімназистів старших класів (Смолич, II. 1958, 45).

2. Прийоми, розраховані на досягнення зовнішніх ефектів.

В піснях своїх нерідко ми чадим абстрактності гнойком, штукарства димом (Тич., До молоді.., 1959, 10);

Для творчості однаково страшні як штукарство, так і безкрилість (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3);

Важко було дихати в задушливій атмосфері формалістичного штукарства, що його колишнє керівництво театру [«Березіль»] проголосило своїм новаторським прапором (З глибин душі, 1959, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штукарство — ШТУКА́РСТВО, а, с., розм. 1. Поведінка, витівки штукаря; блазенство. А Дрімайло, очевидячки, грався торбами, як от штукар або комедіант бавиться своїм штукарством (І. Словник української мови у 20 томах
  2. штукарство — штука́рство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. штукарство — -а, с., розм. 1》 Поведінка, витівки штукаря. 2》 Прийоми, розраховані на досягнення зовнішніх ефектів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штукарство — Штука́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)