штурм
ШТУРМ, у, ч.
1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога.
Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (І. Франко);
Коли третій штурм було відбито, Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (З. Тулуб);
[Касьянов:] При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Л. Дмитерко);
Отож настала тиша, коли не брати до уваги окремих штурмів та атак, що відбувалися на різних ділянках фронту з обох боків... (В. Кучер);
// перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів.
Рішучий штурм таємниць крижаного материка почався під час Міжнародного геофізичного року – в 1957 –1958 рр (з наук.-попул. літ.);
// перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь.
Штурм консерватизму;
Штурм самодержавства.
2. розм. Те саме, що штурмівщи́на.
[Ольга:] За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри (О. Корнійчук);
Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (П. Автомонов);
Варя Кочубей думала, що вивчити щось у книжці або розв'язати задачу можна штурмом, однією натугою (Д. Ткач).
3. заст. Шторм.
Еней кричить, що “я Нептуну Півкопи грошей в руку суну. Аби на морі штурм утих” (І. Котляревський).
△ (1) Лобови́й штурм (уда́р) – прямий напад на ворога.
Видираючись майже по прямовисних скелях.., суворовські війська повели лобовий штурм Сен-Готарду (з навч. літ.).
(2) На штурм, зі сл. іти, кидатися, піти і т. ін. – починати рішучу атаку.
З усіх боків нестримно кидаються на штурм Давид-городка партизани (А. Шиян);
Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Григорій Тютюнник);
Величезний натовп кинувся на штурм Делаверового палацу (С. Тельнюк).
◇ Бра́ти / взя́ти шту́рмом (при́ступом) див. бра́ти;
(3) На штурм! – команда розпочинати атаку якогось укріплення.
Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютував неситий .. – На штурм, на штурм! – своїм кричав (І. Котляревський).
Значення в інших словниках
- штурм — див. НАСТУП, АТАКА; (фортеці) взяття; (космосу) оволодіння, завоювання; П. сов. штурмівщина. Словник синонімів Караванського
- штурм — [штурм] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
- штурм — Наступ, напад, див. атака Словник чужослів Павло Штепа
- штурм — штурм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- штурм — штурм (шторм) буря Словник застарілих та маловживаних слів
- штурм — -у, ч. 1》 Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. || перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. || перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. Брати штурмом. 2》 розм. Те саме, що штурмівщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штурм — (нім. Sturm) рішуча атака фортеці, укріпленого опорного пункту, укріпленої позиції ворога спеціально підготовленими військами. Словник іншомовних слів Мельничука
- Штурм — (Sturm) Йоганнес, 1507-89, нім. гуманіст, педагог, кальвіністський полеміст, організатор і ректор гуманітарної гімназії в Страсбурі, яка стала взірцем нового типу середньої школи, поширеної в Європі від XVI-XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
- штурм — АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Словник синонімів української мови
- штурм — Штурм, -му; шту́рми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- штурм — ШТУРМ, у, ч. 1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Фр., VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито. Словник української мови в 11 томах
- штурм — Штурм, -му м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. Млак. 79. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих. Котл. Ен. І. 10. Словник української мови Грінченка