штурм

штурм (шторм)

буря

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурм — див. НАСТУП, АТАКА; (фортеці) взяття; (космосу) оволодіння, завоювання; П. сов. штурмівщина. Словник синонімів Караванського
  2. штурм — [штурм] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. штурм — Наступ, напад, див. атака Словник чужослів Павло Штепа
  4. штурм — ШТУРМ, у, ч. 1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (І. Франко); Коли третій штурм було відбито, Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (З. Словник української мови у 20 томах
  5. штурм — штурм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. штурм — -у, ч. 1》 Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. || перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. || перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. Брати штурмом. 2》 розм. Те саме, що штурмівщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. штурм — (нім. Sturm) рішуча атака фортеці, укріпленого опорного пункту, укріпленої позиції ворога спеціально підготовленими військами. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. Штурм — (Sturm) Йоганнес, 1507-89, нім. гуманіст, педагог, кальвіністський полеміст, організатор і ректор гуманітарної гімназії в Страсбурі, яка стала взірцем нового типу середньої школи, поширеної в Європі від XVI-XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  9. штурм — АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Словник синонімів української мови
  10. штурм — Штурм, -му; шту́рми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. штурм — ШТУРМ, у, ч. 1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Фр., VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито. Словник української мови в 11 томах
  12. штурм — Штурм, -му м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. Млак. 79. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих. Котл. Ен. І. 10. Словник української мови Грінченка