щедрий

ЩЕ́ДРИЙ, а, е.

1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь.

Прокіп Іванович був собі дуже щедрий: чого не попроси – і позичить, і подарує (О. Стороженко);

Дівчата люблять, коли хлопці купляють їм квитки, пригощають цукерками, роблять подарунки, тобто коли вони щедрі (Ю. Мушкетик);

* Образно. Щедре сонце в жаркій глибині Золотий розсипає пісок... (Т. Масенко);

// у знач. ім. ще́дрий, рого, ч. Той, хто не шкодує витрачати що-небудь.

Скупий складає, а щедрий поживає (Номис);

// перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь.

– Ет, – каже чорт, – магнати щедрі на обіцянки; вони тоді тільки й не збрешуть, як обіцяють кару (О. Стороженко).

2. Великий розміром; значний.

Після похорону [Кайдаша] справили багатий обід. Кайдашиха роздала старцям щедру милостиню (І. Нечуй-Левицький);

Жменяк нізащо в світі не дав би чепіги свого плуга в руки вбивці. З такої руки земля не прийме зерно, не дасть щедрого врожаю (М. Томчаній);

Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде);

Виняткове значення для піднесення врожайності має щедре внесення на поля місцевих добрив (з газ.);

Українські вчені і митці вносять свій щедрий вклад у розвиток вітчизняної і світової науки і культури (з газ.);

// перен. Надмірний, перебільшений.

Він облив Стахурського щедрим потоком приязні з своїх люб'язних очей (Ю. Смолич);

За якусь годину панські стоги згоріли, мов свічі. Не змогли їх врятувати ні погрози, ні щедрі обіцянки Стадницького (М. Стельмах).

3. Багатий на що-небудь, чимсь.

Надра не щедрі на алмази. Відомо: на 50 мільйонів одиниць порожньої породи в найкращих алмазних родовищах припадає лише одна частка алмазу (з газ.);

Білі груші в млистій прохолоді Пахли духом щедрої землі (М. Рильський);

Надходила щедра осінь (В. Козаченко);

// Буйний, розкішний.

Сита худоба лежить безтурботно по випасах щедрих (М. Зеров);

Щедра південна природа не встигла ще своєю буйною рослинністю прикрити рани війни (О. Гончар);

// Наявний у значній кількості; густий, рясний.

Після щедрих дощів дороги розкисли, і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче багно, з якого, здавалося, ніколи не виїхати (П. Кочура);

Бігцем Наталя кинулась у темряву, під щедру холодну зливу (Ю. Збанацький);

Тіло його закам'яніло, ноги стали неслухняними, щедрий піт вкрив йому обличчя, і хлопець то білів, то червонів (І. Сенченко);

Близькість ріки відчувалась особливо виразно не тільки по тому свіжому холодному повітрі, яким віяло з очеретів, а й по щедрій росі на травах, яка бризкала людям на руки і на ноги світлими льодяними краплями (Григорій Тютюнник);

// Дуже відчутний, інтенсивний у своєму вияві.

Обновлюється вся природа В промінні щедрого тепла (Л. Дмитерко);

Сонце зійшло над горами й поливало своїм щедрим промінням безмежне море (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щедрий — (який охоче дарує свої надбання) гойний, щирий, розм. щедротний, добрий. Словник синонімів Полюги
  2. щедрий — Не скупий, не зажерливий, д. гойний; (внесок) значний, багатий; (- обіцянки) надмірний, перебільшений; (- природу) буйний, розкішний; (- дощі) рясний, (піт — ще) густий; пр. ЩЕДРО, щедрою рукою, не скупо і всі п. ф. від щедрий. Словник синонімів Караванського
  3. щедрий — I безкорисливець, безкорисливий, безкорисний, безкорисник, безсребреник (заст.), безсрібник, гойний, гостинний, негрошолюб, негрошолюбний, некорисливий, нескупий, поділшливий, подільшливий, хлібосольний, щедротний Фразеологічні синоніми: щедрий вечір... Словник синонімів Вусика
  4. щедрий — ще́дрий прикметник Орфографічний словник української мови
  5. щедрий — Щедрий на батьківські гроші. Про ледачого сина, який весело живе на батьківські гроші. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. щедрий — -а, -е. 1》 Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. || у знач. ім. щедрий, -рого, ч. Той, хто не шкодує витрачати що-небудь. || перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щедрий — ще́дрою руко́ю. Не виявляючи скупості, не шкодуючи. Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш та піску Нишком втрусиш по мішку (Я. Щоголів); Він всюди сіяв щедрою рукою колядку, діалог і студний кант (М. Фразеологічний словник української мови
  8. щедрий — БАГА́ТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІ́ШНИЙ підсил.; ЩЕ́ДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИ́ШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУ́ЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Словник синонімів української мови
  9. щедрий — Ще́дрий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. щедрий — ЩЕ́ДРИЙ, а, е. 1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. Прокіп Іванович був собі дуже щедрий: чого не попроси — і позичить, і подарує (Стор. Словник української мови в 11 томах
  11. щедрий — Щедрий, -а, -е 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає. Ном. № 4669. 2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года. ХС. І. 80. Словник української мови Грінченка