щедрий

БАГА́ТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІ́ШНИЙ підсил.; ЩЕ́ДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИ́ШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУ́ЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський); — Здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том (А. Головко); Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде); От і рідний край, пишний, в срібному сяєві, як міраж (І. Нечуй-Левицький); А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну "чайну" ковбасу, то я саме описувала "лукуллівський бенкет" (Леся Українка).

БАГА́ТИЙ на що, чим і без додатка (сповнений чим-небудь у великій кількості, мірі), ГО́ЙНИЙ розм., ЩЕ́ДРИЙ підсил. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає (прислів'я); Нехай буде в тебе дім багатий Сяйвом книг, картин, пісень і статуй (М. Рильський); Стрілася (Марія) з життям, гойним на поневіряння, злидні і муки (Н. Рибак); Південна природа дуже щедра на всякі міражі (Ю. Смолич).

БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину — славну ниву, — хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).

РЯСНИ́Й (про дощ, сльози, піт — який безперервно падає, ллється), ГУСТИ́Й, РЕ́ВНИЙ розм., ЩЕ́ДРИЙ, ЩЕДРО́ТНИЙ. Червоних маків розгорівся ряд Після дощу, ласкавого й рясного (М. Рильський); Дощ пороснув йому в гаряче лице, густий та холодний (Панас Мирний); Стояла осінь. Що може бути кращого за цю пору в Карпатах, як ще тумани не позатягували гори, як ще не пустилися ревні дощі, як ще тепло, сухо (А. Турчинська).

ЩЕ́ДРИЙ (який охоче ділиться своїм майном, коштами тощо, не шкодує витрачати щось), ЩЕДРО́ТНИЙ розм. Усякі люди трапляються.. і щедрі і скупі, і веселі і сумні (М. Стельмах); Мудрість українського народу, всі радощі й болі.. по вінця наповнили щедротне серце Тараса Шевченка (П. Тичина).

ЩЕ́ДРИЙ (значний за ступенем свого вияву), ЩИ́РИЙ. У вікно лилися щедрі сонячні проміння (А. Хижняк); Щирою спекою сонце на лузі пече (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щедрий — (який охоче дарує свої надбання) гойний, щирий, розм. щедротний, добрий. Словник синонімів Полюги
  2. щедрий — Не скупий, не зажерливий, д. гойний; (внесок) значний, багатий; (- обіцянки) надмірний, перебільшений; (- природу) буйний, розкішний; (- дощі) рясний, (піт — ще) густий; пр. ЩЕДРО, щедрою рукою, не скупо і всі п. ф. від щедрий. Словник синонімів Караванського
  3. щедрий — I безкорисливець, безкорисливий, безкорисний, безкорисник, безсребреник (заст.), безсрібник, гойний, гостинний, негрошолюб, негрошолюбний, некорисливий, нескупий, поділшливий, подільшливий, хлібосольний, щедротний Фразеологічні синоніми: щедрий вечір... Словник синонімів Вусика
  4. щедрий — ЩЕ́ДРИЙ, а, е. 1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. Прокіп Іванович був собі дуже щедрий: чого не попроси – і позичить, і подарує (О. Словник української мови у 20 томах
  5. щедрий — ще́дрий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. щедрий — Щедрий на батьківські гроші. Про ледачого сина, який весело живе на батьківські гроші. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. щедрий — -а, -е. 1》 Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. || у знач. ім. щедрий, -рого, ч. Той, хто не шкодує витрачати що-небудь. || перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. щедрий — ще́дрою руко́ю. Не виявляючи скупості, не шкодуючи. Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш та піску Нишком втрусиш по мішку (Я. Щоголів); Він всюди сіяв щедрою рукою колядку, діалог і студний кант (М. Фразеологічний словник української мови
  9. щедрий — Ще́дрий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. щедрий — ЩЕ́ДРИЙ, а, е. 1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. Прокіп Іванович був собі дуже щедрий: чого не попроси — і позичить, і подарує (Стор. Словник української мови в 11 томах
  11. щедрий — Щедрий, -а, -е 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає. Ном. № 4669. 2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года. ХС. І. 80. Словник української мови Грінченка