1. Словник української мови у 20 томах

щерба

ЩЕРБА́¹, и́, ж., заст.

Відвар із чого-небудь, рідкий суп.

[Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (М. Кропивницький);

Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? Щерба одна, засипана злегка пшоном та задобрена шматочком сала з цибулею – от і все (Панас Мирний);

// Юшка з риби.

Весело снідать посідали, Мочили сухарі в воді, Поки Онисько-кашовар Щербу притирив ваганами, Варену густо з сазанами (М. Макаровський);

Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків, тільки по неділях та на свята кухар варив щербу із свіжої риби (П. Панч).

ЩЕРБА́², и́, ж., діал.

Щербина.

Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі, щоби за них міг держатися (І. Франко);

На нього глянула з-поміж виноградників якась порожнява, якась щерба, що робила враження вибитого зуба (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Щерба — Ще́рба прізвище Орфографічний словник української мови
  2. щерба — ще́рба щербина (ст): Віра пристанула й дивилася крізь зелень старовинних дерев на мури касарень. На них ще досі видніли щерби від куль, навіть вирви від ґранат (Парфанович) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. щерба — I -и, ж., заст. 1》 Відвар з чого-небудь, рідкий суп. || Юшка з риби. 2》 Навариста козацька юшка на борошні. II -и, ж., діал. Щербина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щерба — ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) . Словник синонімів української мови
  5. щерба — Щерба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щерба — ЩЕРБА́¹, и́, ж., заст. Відвар з чого-небудь, рідкий суп. [Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (Кроп., II, 1958, 319); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти?... Словник української мови в 11 томах
  7. щерба — Щерба, -би ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Ном. № 7559. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4. Словник української мови Грінченка