1. Словник української мови Грінченка

щерба

Щерба, -би

ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Ном. № 7559. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Щерба — Ще́рба прізвище Орфографічний словник української мови
  2. щерба — ЩЕРБА́¹, и́, ж., заст. Відвар із чого-небудь, рідкий суп. [Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (М. Кропивницький); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти?... Словник української мови у 20 томах
  3. щерба — ще́рба щербина (ст): Віра пристанула й дивилася крізь зелень старовинних дерев на мури касарень. На них ще досі видніли щерби від куль, навіть вирви від ґранат (Парфанович) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. щерба — I -и, ж., заст. 1》 Відвар з чого-небудь, рідкий суп. || Юшка з риби. 2》 Навариста козацька юшка на борошні. II -и, ж., діал. Щербина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щерба — ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) . Словник синонімів української мови
  6. щерба — Щерба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щерба — ЩЕРБА́¹, и́, ж., заст. Відвар з чого-небудь, рідкий суп. [Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (Кроп., II, 1958, 319); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти?... Словник української мови в 11 томах