щерба

ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) ..Ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М. Старицький); Пила (Горпина) густий нудотний вивар з цибулячого лушпиння (З. Тулуб); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок (М. Кропивницький).

Ю́ШКА (рідка страва, перев. м'ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами тощо), СУП, ЗУ́ПА розм., ПОЛИ́ВКА діал.; ЮХА́ (УХА́) діал. (з риби); КУЛІ́Ш (густа з пшона); ЩЕ́РБА заст. (рідка); ПІ́ДЧАС (із буряків, бурячиння); КАНДЬО́Р розм. (рідка пшоняна або гречана каша). У казані над огнищем кипіла юшка з рибою (І. Багмут); Я разом з бійцями стояв у черзі до кухні, а потім їв разом із ними смачний суп із м'ясом (Л. Смілянський); Горохова зупа, поверх якої замість шкварок плавали покульчені черв'ячки, і смердюча конина зразу ж викликали в таборі обурення (М. Стельмах); Я тобі, Іванку, курку зарізала на поливку (М. Томчаній); Скінчиться кльов, І весь улов Спливе в юсі пахучій (В. Бичко); Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (О. Гончар); Почала (Іваниха) розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (М. Кропивницький); — Тут хоч кандьор варять із пшона, а не з проса (М. Стельмах).

ЩЕРБИ́НА (заглибина, виїмка на чому-небудь), ЗАЗУ́БЛИНА, ЗА́ЗУБЕНЬ, ВИЗУБЕНЬ, ЩЕ́РБА діал. Вдалині.. понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (О. Ільченко); Скельні стіни (мису Зюк у Криму) всі в зазублинах, порізані шпаринами (з газети); Ломачевський .. видрався по визубнях та зазубнях на круту скелю (І. Нечуй-Левицький); Визубень у ножі; Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі, щоби за них міг держатися (І. Франко).