щербатий

ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Логвиненко); На вищерблених сходах — білі вапняні сліди (В. Дрозд); Бабуня, вийнявши з-під припічка в надщербленій макітрі вапно, заходилася білити.. стіни (А. Хорунжий); Коло основи.. довгого й тонкого.. хвоста (морського кота) міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип (з журналу); Він пам'ятає шаблю гостру, а може, щерблену й тупу (В. Сосюра); Визублена сокира.

ЩЕРБА́ТИЙ (про місяць — який поступово зменшується, не повний), НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, УЩЕ́РБЛЕНИЙ (ВЩЕ́РБЛЕНИЙ), ЩЕ́РБЛЕНИЙ. Виступав Щербатий місяць з-за могили (Т. Шевченко); Надщерблений місяць плив над світом (Є. Гуцало); Вищерблене коло місяця темним ластовинням дивилося у вікно (С. Чорнобривець); Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (І. Ле); Полк робив свої немудрі й нескладні справи під щербленим місяцем (Ю. Яновський).

ЩЕРБА́ТИЙ (про зуби — із щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ. — Що б сказав князь Ігор, — засміявся, показавши свої щербаті зуби, воєвода Бождан, — коли б то бачив, що за рать вирушає на Цар-город (С. Скляренко); Коли й випадало (дідові) з чим-небудь ховатись, то це з двома чи трьома вищербленими зубами (І. Драч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щербатий — (який має зазублення) вищерблений, надщерблений, зазублений. Словник синонімів Полюги
  2. щербатий — (край) вищерблений, надбитий, надколотий; (ніж) зазублений, визублений; (хто) беззубий; П. (- правду) сумнівний, непереконливий; (- долю) О. нещасливий, лихий, гіркий. Словник синонімів Караванського
  3. щербатий — Визублений, вищерблений, щербань, щербатенький, щерблений Фразеологічні синоніми: щербата доля; щербата копійка; щербата правда (правдонька); щербатий гріш; щербатий місяць; щербатий шаг; щерблений місяць Словник синонімів Вусика
  4. щербатий — ЩЕРБА́ТИЙ, а, е. З вищербленими краями, із щербиною, щербинами. Аниська зливала їй на руки з чорного щербатого глечика (Л. Первомайський); Перед ним стояла щербата тарілка, повна махорки (В. Словник української мови у 20 томах
  5. щербатий — щерба́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. щербатий — -а, -е. 1》 З вищербленими краями, з щербиною, щербинами. || Зі щербинами (про зуби). 2》 розм. Такий, у якого бракує зубів. || Із зазубленим, нерівним лезом. || Із заглибинами, виїмками. Щербатий місяць. Щербата правда — замаскована під правду брехня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щербатий — до копі́йки (копі́єчки). Повністю, все, нічого не залишаючи (про гроші). Посилав (Багіров дружині) усе, до копійки, що платила йому армія (О. Гончар); — Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено (Панас Мирний). до щерба́тої копі́йки. Фразеологічний словник української мови
  8. щербатий — Щерба́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. щербатий — ЩЕРБА́ТИЙ, а, е. З вищербленими краями, з щербиною, щербинами. Аниська зливала їй на руки з чорного щербатого глечика (Перв., Дикий мед, 1963, 20); Перед ним стояла щербата тарілка, повна махорки (Кучер, Голод, 1961, 321); В самотині, на пароплаві... Словник української мови в 11 томах