щитник
ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст.
Ремісник, який виготовляв щити.
Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, – це так звані кожевники.., тульники (“тули”-сагайдаки), щитники (з наук. літ.).
ЩИ́ТНИК², а, ч.
Назва деяких папоротей.
Щитник болотний;
Щитник гірський;
Щитник остистий.
ЩИ́ТНИК³ див. щи́тники.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щитник — щи́тник 1 іменник чоловічого роду, істота ремісник щи́тник 2 іменник чоловічого роду, істота папороть щи́тник 3 іменник чоловічого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
- щитник — I -а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. II -а, ч. Назва деяких папоротей. Щитник болотний. Щитник гірський. Щитник остистий. III див. щитники. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щитник — ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі,— це так звані кожевники.., тульники («тули»-сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах